Соціально – побутова драма «Наталка Полтавка» І.П.Котляревського. Торжество народної етики. Наталка – уособлення кращих рис української жінки.

Мета: – поглибити  знання учнів про творчість І.П.Котляревського, глибше вивчити і детальніше проаналізувати п’єсу;  навчати учнів характеризувати образи персонажів , їхні дії та вчинки, користуючись текстом твору;   розвивати здатність висловлювати власні міркування; образне мислення учнів,їх творчі здібності; – виховувати високі моральні якості, почуття, які возвеличують людину.

Обладнання : портрет письменника, тексти, ілюстрації, карточки, дивень.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I. Мотивація     навчальної    діяльності.

1). Привітання.

2). Слово вчителя.  « Наталка Полтавка» з великим успіхом іде на сценах театрів. Київський державний академічний театр опери та балету під час декади українського мистецтва в Москві у 1936 році показував на сцені Великого театру «Наталку Полтавку». Вистава мала величезний успіх. Газета «Правда» 16 березня 1936р. писала: « Коли українські гості розгорнули перед нами багатобарвну тканину «Наталки Полтавки», ми багато чим були захоплені…А втім, було б неможливо перелічити все, що становить у сукупності красу «Наталки Полтавки».  Сьогодні ми поринемо у світ театру, у світ краси, мистецтва. З’ясуємо  хто ж ці  герої  п’єси?  Яка їх життєва доля?.

3). Монолог (читає учениця) :

« Петре, Петре!.. Де ти тепер? Може, де скитаєшся у нужді і горі і проклинаєш свою долю, проклинаєш Наталку, що через неї потер яв пристанище, а може..й забув, що я живу на світі. Ми тепер рівня з тобою: і я стала така бідна, як і ти,- вернися ж до мого серця».

4). « Рольова гра. Сватання». Двоє хлопців розігрують уривок сватання.

Староста1. Добрий вечір господарям.

Староста2. І дітям їхнім.

Вчитель: Добрий вечір!. А що ви за люди й відкіля вас Бог приніс? Чи здалека, чи зблизька?

Староста1. Ми люди німецькі. Ідемо з землі турецької. Раз удома, у нашій землі, випала пороша. Я й кажу товаришу: що нам дивитися на погоду, ходім лише шукати звіриного сліду. От і пішли. Ходили, ходили і нічого не знайшли, а на нашого князя набрели, і говорить він нам такі речі: «Гей, ви, хлопці, добрі мисливці! Будьте ласкаві, допоможіть мені. Трапилась мені куниця, красна дівиця. Не їм, не сплю та все думаю, як її достати. Поможіть мені її спіймати».

Староста2. От ми йшли по слідах,всіх містах, а куниці не знайшли. А як у ваше село зайшли, натрапили на сліди, що у ваш двір привели. Звір наш пішов у вашу хату та й сів у кімнату. Тут мусимо його піймати. Оце ж слову кінець, а ви дайте ділу вінець.

Староста1. Оддайте нашому князю куницю – вашу красну дівицю. Кажіть же ділом, чи віддасте, чи нехай підросте?

Вчитель: Що ж ти, Наталко, нічого не відповідаєш, чи ти згодна, чи ні? Говори, а людей не держи.

2.Цілевизначення. Метод проектування.

– А чи подасть рушники Наталка чи ні, ми сьогодні з’ясуємо. На уроці ми осмислимо внутрішній світ героїв, їх велике бажання бути щасливими.

– з чим повинні  познайомитись? (з образами твору, з дівчиною Наталкою).

-що повинні розвивати? ( відчуття краси, уміння знаходити риси характеру героя)

-що маємо виховувати в собі? (людяність, моральність, щирість).

3.Проблемне питання.

– Чи може кохання подолати життєві труднощі? – Які першкоди були на шляху до щастя? (У процесі розгляду питань будуть записуватися ).

II. Актуалізація опорних знань.

4. Бесіда за запитаннями.

– Як ви вважаєте почуття возного до Наталки щирі чи корисливі?

– Яку роль відіграє виборний? Які риси характеризують його вдачу. Чи із щирим почуттям він допомагає возному?

– Чи можна виправдати матір , що видає заміж доньку за нелюба? Чому?

5. Морально – етичні проблеми.

– Що таке мораль? Що таке етика? ( Значення слів записано на картках на дошці).

III. Опрацювання навчального матеріалу

6. Виразне читання  уривка – розмова матері Терпелихи з Наталкою. (стор.142 -143 за хрестоматією «Джерела пружно б’ють»).

7. Слово вчителя. В «Наталці Полтавці» виявилась нова риса творчого методу Котляревського. Тут письменник зумів глибоко розкрити і переживання героїв, життя їх серця. Отже, реалізм його тут не тільки соціально – побутовий, а й соціально – психологічний. Котляревський зміг осмислити й показати залежність вчинків, думок, рис характеру персонажів п’єси від умов їхнього життя, від суспільних обставин.

8. Представлення героїв у вигляді монологу. (Випереджальні завдання учнів).

1). «Наталка».  « Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву, Пошануйте сиротину і не вводьте в славу. Не багата я і проста, но чесного роду, Не стижуся прясти, шити і носити воду.  Моє серце крається за коханим Петром, який перебуває в далекій стороні й невідомо, коли повернеться. До мене сватається возний, але він багатий, я нерівня йому, тому я відмовила паничу, бо моє багатство – це добре ім’я. Дуже шкода мені моєї матері. Вона хвилюється, що до мене сватаються розумні, зажиточні , а я всім відмовляю. Що ж робити? Скріплю своє серце, перестану журитись – буду весела, але страшно подумати, як з немилим чоловіком все життя прожити. Мамо, мамо, все для тебе стерплю. Тільки не плач. Я зроблю все для тебе, тільки не спіши з весіллям!»

2). « Возний». « Я – возний, дворянин. Я стурбований тим, що з кожним роком усе складніше стає «викачувати» із селян гроші. Я увесь час в роботі: то судові справи, визискування, позови. Про мене Микола говорить, що я –хапун, що я з рідного батька злуплю, але як жити? Подобається мені Наталка, гарна, роботяща. Моє кохання до неї щире, але вона не вірить. Я людина грамотна, розмовляю  «канцелярською» мовою, тому освідчився в коханні так: « Могу лі я – теє-то, як його – без от строчок, волокити, проторов і убитків получити во вічноє і потомствєнноє владініє тебе – движимоє і недвижимоє імініє для душі моєй – з правом владіти тобою спокойно, безпрекословно і по своєй волі – теє-то, як його –розпоряжать: могу лі бить – теє-то, як його – мужем пристойним і угодливим душі твоєї і тілу».  Але Наталка , ніби нічого не зрозуміла, відмовила мені. Буду просити допомоги у виборного.»

3). «Виборний».  « Про мене кажуть, що я хитрий  як лисиця, де не посій, там і вродюся, і все можу зробити. Я плету інтриги, хочу засватати Наталку за возного, а він мені  без дані, без  пошлини позов сочинить.  Тому прийшов до Терпелихи умовити Наталку вийти за возного.  Поважаю Наталку, вона хоч і бідна, але розумна, золото, а не дівка, але коли перебирати женихами, то можна досидітися до того, що ніхто не гляне і можна померти сідою панею. Я добродушний, не позбавлений гумору, дотепний, спостережливий. Бачу сам, що возний не пара дівчині, але вигода в цьому є. Правда шкода і Петра, бо він кохає Наталку. Коли я зрозумів, що дівчина може наробити лиха, то переконав возного відступити від Наталки, врятував становище і допоміг  Терпелисі змінити своє ставлення до Петра».

4). «Терпелиха». « Я – Горпина Терпелиха, бідна вдова, за своє життя зазнала чимало горя. Три роки, як переїхали з Полтави, продали там свій дворик, бо чоловік довів до цього. Я зростила Наталку доброю, працьовитою, чесною. Вона любить мене, піклується, але непокірна. Вбила собі в голову Петра, та й чекає. А хто такий Петро? Бідний, немає нічого, що моя донька в злиднях буде жити. А ось возний, це пан, матиме Наталка все, буде господинею. Я розумію, що завдаю своїй дочці болю, убожество моє і старість силують мене швидше заміж  оддати  за нелюба,  що не треба дуже довіряти своєму серцю, бо цей віщун часто обманює. Так за возним Наталка  буде матеріально забезпечена. А хто відає, де Петро? Може, де запропастився, а може одружився? Тепер так буває одну  нібито любить, а про  другу думає».

5). «Петро». « Я – той нещасний Петро, якого  Наталка любила і обіщала до смерті не забути. Бурлака на світі; тиняюсь од села до села, нема у мене ні родичів, ні знакомих. Які будуть знакомі або родичі у сироти? У пошуках роботи був і на  Дону, і заходив у Харків. Ніякої роботи не боюся, чесний, безкорисливий, маю добре слово і почуття власної гідності. Коли я попав на заручити, то зрозумів, що краще відмовитися від коханої, віддав усі зароблені гроші Наталці, щоб пан возний ніколи не попрікав її, а мене, щоб забула. Я релігійна людина, не хочу , щоб донька йшла проти волі  матері, але від кохання болить душа».

6). «Микола». «  Один собі живу на світі, як билинка на полі! Сирота – без роду, племені, без талану і без приюту. Нема роботи. Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хлопець добрий, розумний, безкорисливий, веселий, здатний на гостре слово і на жарт. Коли я познайомився з Петром, то вирішив відразу допомогти закоханим як з возним розв’язатись. А Наталка молодець, от дівка, що на краю пропасті не тільки не здригнулась, а й другого піддержує! Я сповнений гордості за славних козаків, які охороняли рідну землю і за наших  полтавців, коли діло піде, щоб добро зробити, то один перед другим хапаються».

9. « Місток переходу».

–А що для вас означає слово «щастя» ? – А в чому вбачають щастя герої п’єси ? – Чи співпали ваші уявлення про щастя з героями?

IY. Закріплення вивченого матеріалу.

10. « Мозкова атака».

– Чи вартий вчинок Наталки « О, я бідна. Бачиш Ворсклу? Або там, або ні за ким»?  – Чи буде користь героям? Кому це вигідно?

– Яка ситуація і вчинок викликали у вас протест, з чим ви не згодні?

– Чи можемо ми засуджувати героїв? Чи виправдаємо?

– Як би ви могли допомогти героям?

– Як ви думаєте, що було далі?

–  Обгрунтуйте твердження, що в образі Наталки Полтавки автор оспівав кращих українок.

– Порівняйте Наталку із сучасними дівчатами. Чи варто нашим дівчатам повчитися в героїні?

11. «Зв’язок із сучасністю».

– Погляньте : два «серця щастя», що утворили? (кохання створило сім’ю).

– Який ідеал сімейного щастя бачите ви?

Y.Рефлексія.

1.Метод « Не закінчене речення»:

*Значення п’єси в тому, що…

*У мене склалося враження, що…

*Наталка –це…

* Я зрозуміла, що кохання –це…

YI. Домашнє завдання:

А). скласти сенкан  на образи героїв;

Б). підготувати  усну відповідь за запитаннями із підручника.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *