Державні символи України (виховна година)

Мета. Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, продовжити ознайомлення учнів із державними символами нашої держави, формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів; виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасного, свого народу, готовність свідомо служити інтересам своєї Батьківщини.

 

Купаюсь у травах пахучих,

Збиваю ранкову росу

Свою Україну співучу

У серці юнацькім несу.

 

Де гнеться червона калина

І бродять вервечки беріз

Я слухав пісні голубині

На вітрі весняному ріс.

 

Узяв я пісенную вдачу

З полів і прозорості рік,

Щоб молодість чисту, гарячу

Віддати Вкраїні навік.

 

Ведучий: Всіх нас з’єднало одне слово – Україна!.. Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще.

 

Де є в світі кращі ріки

Як Дністер, Дніпро-Славута?

Хто покине їх на віки

Тому в серці вічна смута!

 

Де є в світі кращі гори

Де таке повітря свіже

Де шумлять так гарно бори

І хвилює спіле збіжжя.

 

Де степ широкий, наче море

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре

То мій святий чудовий край.

 

Де житом ниви зеленіють,

Де пісня жалібно луна,

Де хати в вишниках біліють

То мила, рідна сторона.

 

Пісня «Світанки твої, Україна»

 

Ведучий:Що таке Україна?

 

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі.

Дужі руки у тата.

Під вербою криниця.

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека.

І діброви далеко.
Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.

Україна в тих долинах
І високих горах,
На степах буйних широких,
У гаях, у борах.

Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Україна на яворах
Пташкою співає,
На стрілецькії могили
Голову схиляє.

Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній, –
Україна в рідній школі,
В майбутності ясній.

Україна в чистих хатах,
І в сільській церковці, –
У дитячому серденьку,
В розумній головці.

Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами, –
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.

 

Але щоб цю землю свою

Міцно, щиро покохати,

Треба знати, те як предки

На землі цій колись жили.

Як її грудьми своїми

Заступали, боронили.

 

Як невпинно працювали,

І боролися завзято,

Щоб їх люба Україна,

Була дужа і багата.

 

Як за волю і за долю

Йшли у бій, як на забаву

Здобували собі рани

Україні своїй славу.

 

Пісня «Козацькому роду нема переводу»

 

Ведучий:  Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі. Тут жили наші прадіди, діди. Тут живуть наші батьки – тут корінь нашого українського роду, що сягає сивої давнини.  Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім’я – українці.

 

Мить сокровенна, як вишня в цвіту

Сяють слова золоті і нетлінні

Рідні до болю, рівні життю

Ти народився на Україні.

 

На небесах, де з води та з роси

Скіфські вітрища, тугі на полині

Гостро напишуть козацькі списи

Ти народився на Україні.

 

Через віки, крізь немеркнучий день

Зрине в ридаючі далі чаїні

Піснею кращою поміж пісень:

Ти народився на Україні.

 

Якось засяють шляхи золоті

За небокраї, в безмежні долини

В душу впаде, наче вперше в житті

Ти народився на Україні.

 

Ведучий: Найбільшим святом для українського народу став день 28 червня 1996 року – день прийняття Основного Закону – Конституції України.  У статті 20 цього документу записано: «Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб і Державний гімн України».

 

Наш герб – тризуб.
Це воля, слава й сила
Наш герб – тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню
Несемо ми людям.

 

Ведучий: Зображення тризуба на території нашої держави має дуже давню історію. Наскальні малюнки, гончарні вироби, монети, прикраси, які розкопують археологи, свідчать про те, що тризуб був поширений тут ще у ІV-І ст. до нашої ери, тобто 3-6 тисяч років тому…  За часів Київської Русі у Х-ХІ ст. бачимо тризуб на золотих і срібних монетах князя Володимира Великого. Потім він стає ознакою державної влади для нащадків Володимира – князів Святослава і Ярослава Мудрого.  Саме тому, що на землях України тризуб має безперервну тисячолітню традицію, він визнаний символом Української держави. Можна пофантазувати з приводу того, що саме символізує тризуб. Тризуб означає триєдність життя – батько, мати, дитя, які символізують силу, мудрість і любов. Тризуб ще відображає і єднання трьох стихій – землі, води, повітря, без яких неможливе життя. Тризуб є символом святої трійці – бог-отець, бог-син, бог-дух святий. Якщо придивитися уважно до герба, то можна ще й скласти слово з його частин – воля. Адже до волі завжди прагнув український народ.

 

Наш герб – тризуб.

У ньому сила

Отця небесного і сина.

Уважно подивись на нього –

На духа схожий він Святого,

Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.

Тризуб, немов сім`я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вільній, новій.

 

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні,

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знаменно рідні –

Злото й синява.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить –

По долині жито,

По горі – блакить.

 

Ведучий: Національний прапор України являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої -жовтого кольору. Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір зерна, що дарує життя усьому сущому на землі. Блакитний колір – це колір ясного, чистого мирного неба.  Отже, жовтий колір – колір хліба, життя, ї синій – це колір неба, миру. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого національного прапора.

 

Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави;
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже – народом,
Українським в Україні

 

Слова палкі, мелодія врочиста…
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги

 

Звучить Державний гімн України.

 

Ведучий: Велична й трагічна історія пісні-гімну «Ще не! вмерла України». Яскравим виявом патріотично- національних почуттів українців стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла України». Жодному іншому твору не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України. А трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, знищували – але не знищили.

Ведучий: Завдання кожного справжнього громадянина України — знати, поважати символи своєї держави, гордитися тим, що ми живемо у вільній державі, маємо свої символи, закони, свою мову і культуру

 

Україна – то край славний

Аж по Чорне море.
Україна – то лан пишний,
І степи, і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнськи
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнськи
Господа молити.

 

Є багато країн на землі,
В них – озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина!
Є багато квіток запашних.
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Є багато пташок голосних,
Любі, милі нам співи пташині,
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна, –
Дорога нам усім Україна!

 

Пісня «Моя Україна»

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *