Літературний проект “Бджолині історії”

Девіз проекту: « Не кажи – не вмію, а кажи навчусь!»

Тип проекту – змішаний (творчий, ігровий, інформаційний, практико-орієнтований).

За характером контактів – комбінований.

За кількістю учасників – груповий .

За тривалістю – тривалий (5 місяців).

Ідея проекту:засвоєння учнями програмового матеріалу з української мови та читання через практичну діяльність – створення якісного літературного продукту.

Мета проекту – засвоєння теоретичного матеріалу (теми «Текст», «Речення», «Слово»); закріплення набутих практичних умінь, набуття досвіду використання знань та вмінь у нестандартних ситуаціях; формування літературної культури учнів; розкриття особистих здібностей.

Завдання проекту:

  • «перетворитися» на бджілку, зобразити себе (з допомогою батьків), зайняти місце у «вулику» – на стінах класної кімнати (для всіх учасників проекту);
  • зібрати наукову інформацію про життя бджіл, оформити її у вигляді стільників на особистих шафах;
  • створювати власні твори різних жанрів з теми, запропонованої вчителем, у рамках певного відрізка часу або за власним бажання (за кожен твір – «краплинка нектару» в особистий стільник у вулику);
  • відібрати більш вдалі (учитель працює індивідуально з кожним учнем);
  • перевести відібраний літературний матеріал в електронні носії (з допомогою батьків);
  • видати збірку кращих творів дітей класу (видавництво).

 

      Етапи проекту:

  • розроблення (травень);
  • планування (травень);
  • реалізація(травень – серпень);
  • оцінювання (вересень);
  • презентація (жовтень).

Учасники проекту – учні, класні керівники 1, 2, 4 класу(Вітько Т.М, Ярова Н.М, Кубріна В.Г.)

Обов’язки керівників проекту:

  • ознайомлювати учнів із правилами участі в проекті, завданнями для розв’язання;
  • допомагати учням у пошуку джерел необхідних у роботі над проектом;
  • самому бути джерелом інформації;
  • координувати весь процес роботи над проектом;
  • підтримувати і заохочувати учнів ;
  • підтримувати невпинне просування учнів у роботі над проектом;
  • допомагати учням, не виконуючи роботи замість них.

Обов’язки учасників проекту:

  • дотримуватися правил роботи над проектом;
  • не відмовляти в допомозі, не відмовлятися від допомоги;
  • вести зошит учасника проекту.

Очікувані результати: видання збірки найкращих прозових та поетичних творів  учнів  4 класу; презентація книжки – свято завершення проекту; дарування книжок у шкільну бібліотеку для користування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бджолині історії

Свято завершення літературного проекту

 

Звучить музика – фанфари. На середину кімнати виходить група дітей

1 Учень

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік!

Починаймо наше свято!

Гостей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати

Рідну мову прославляти!

2 учень

Не за високими горами

Не за далекими морями

Не знаю вірити чи ні,

А в Глухівському НВК

Є шкільне бджолине царство

Із бджілками познайомтесь

Ви поближче – не відмовтесь!

Їхні думки поважайте,

А як вжалять – вибачайте!

3 учень

Скромні, привітні!

Активні, люб’язні, артистичні!

Хитруни, але хоробрі!

І ми впевнені, що наша школа не звичайна.

У ній вчиться 53 чарівних і вражаючих,

Слухняних і не слухняних,

Але поза всяким сумнівом

Дуже симпатичних хлопців і дівчат

4 учень

Ми – частина їх!

Ми встигаємо все!

Читати книжки!

Отримувати 12 і 2!

Жартувати,

Але ніколи не забуваємо про свої обов’язки

Усі ми – учні не байдужі

Цікаво жити любим дуже!

А що уже талановиті

У бджолинім класі діти!

На цьому вступ кінчається,

А свято – починається!

(звучить музика, пари виконують фігури і ведуть діалог)

–         Сьогодні ви чудовий вигляд маєте! Мабуть, і самі про це ви знаєте.

–         Вчора ваш зошит із парти упав, його я підняв і на місце поклав.

–         Пробачте, дозвольте до-по-мо-ж-жу, швиденько шнурочки я вам зав’яжу!

–         У вулику відділом збуту керую. Лиш тільки скажіть – ваш кур’єром влаштую.

–         Придбав 2 квитки у першім ряду, на шоу бджолине я вас поведу!

–         Медові слова роблять справжні дива: був друг лиш один… а тепер уже два!

–         Де б я не літала – в саду чи у лузі, – знає мене кожна квітка в окрузі!

–         І я працювати дуже охочий – роботи ж у вулику зранку до ночі!

(Звучить ніжна мелодія, дівчатка бджілки виходять на сцену)

–         Ніжні крильця розбрискують

сонце мерехтливо.

Стань тонюсенький-тоненький

клопочеться живо

–         Вже на лапки начіпляла

Важкі горошини.

В цвіт пірнає – гойдаються

Білі конюшини

–         Нахилилась голівонька,

Росами умита, –

Це тобі вклонилась квітка,

Бджілка працьовита!

–         Саме ти нас надихнула

На проект незвичний.

Саме ти для нас, маленька,

Як взірець одвічний!

–         Дружно діти працювати –

Увесь  рік нектар збирали:

Трохи з гречки, з лип по троху,

Із дзвіночків та з гороху.

–         От медок смачненький в нас!

Працювали над ним повсякчас

Скільки цікавого у нас тут було

Звітній комісії про все ми доведемо.

(звучить музика)

 

Голова. До нас в гості завітали члени редакції журналу «Український пасічник», тож їм слово.
1 член редакції. Справжнім вісником весни серед птахів є шпаки, а серед комах – бджоли. Колись давно бджіл ніхто не розводив, але якщо людям доводилося поласувати медком, то їм подобався його смак.

Першими пасічниками на нашій землі були бортники. Вони виготовляли із колод саморобні вулики –  борті – і вивішували їх на деревах неподалік від своїх осель.  У тих вуликах поселялися рої диких бджіл і зносили туди мед.

У 10 столітті до часу виникнення Київської Русі почався розвиток бджільництва. Мед використовувався у харчуванні, релігійних культах, для освітлення і лікування. При княжих дворах служили кухарі-медовари, які варили медові напої з цілющими лікарськими травами, що вистоювали у погребах близько 30-ти років.

2 член редакції. Бджола – представниця комах. Комахи з’явилися на Землі на сотні мільйонів років раніше, ніж людина. Ця маленька коричнева комаха із жовтенькими смугами на черевці має прозорі крильця. У неї шість волохатих ніжок, якими вона збирає пилок із квітів. Її хоботок вправно проникає у квітки з нектаром. Середніми ніжками вона скочує пилок у кульки, кладе в кошики на задніх ніжках, і повертається у вулик.

Бджілка має п’ять очей. Ми бачимо лише двоє великих, інші три майже непомітні. Завдяки їм бджоли визначають час доби, знають, коли пора повертатися додому. Вони розрізняють білий, жовтий і синій кольори.

У центрі сім’ї – бджолина матка, а навколо неї гуртуються бджоли (таку сім’ю ще називають роєм), матка ззовні схожа на звичайну бджолу, тільки більших розмірів;

–         рій визначають бджолярі у кілограмах, вони бувають 2-3, а інколи до 10 кг; в 1 кг рою – 6 – 6,5 тисяч бджіл.

3 член редакції. Головні вороги бджіл – птахи бджоло їд та сорокопуд, міль, метелик Мертва голова, оси і різні хвороби від яких бджоли гинуть. (звучить музика)

 

Інсценування вірша «Оса та Бджола»

На квітоньці Бджілка спивала росу.

На квітоньці Бджілка зустріла Осу.

–         Сестрице, – звернулась до Бджілки Оса, –

Хіба не однакова наша краса?

Ми схожі з тобою і дивно мені

Що людям ти люба, а я чомусь ні.

–         Ой, сестро, – тут Бджілка спинила Осу, –

Хіба ж бо нас люблять лише за красу?

Багато гарніших комах у гаю…

Мене поважають за працю мою.

 

У цих комах немає дитинства, як у більшості тварин. Вже на третій день після свого народження вони починають працювати: чистять і прибирають вулик, з четвертого дня годують личинок медом і квітковим пилком. Бджоли віком 2 тижні вже можуть будувати стільники на рамах. На 19-ий день бджола виконує роль вартового – пильно стежить за тим, щоб ніхто чужий не потрапив до вулика. Приблизно на 25 – 26-ий день свого життя бджоли вже вміють збирати нектар.

 

Розподіл обов’язків у бджолиній сім’ї

(виходять діти-бджілки, а за ними пасічник)

–         Ти хто це будеш, що підлогу метеш?

1-ша бджілка. Та я щойно народилася, то ж мені роботу дали найпростішу: у вулику прибирати, чистоту навести.

–         А ти, бджілко, кому молочко несеш, кого годуватимеш?

2-га бджілка. Я – бджілка, старша, несу молочко личинці, годувати її буду.

–         А ти хто будеш, що крилами махаєш?

3-тя бджілка. Ой, не повірите, я – вентилятор, крилами невтомно махаю – ось чому в нашому домі повітря завжди чисте.

–         А що ви,  бджілко, робите?

4-та бджілка. Я – бджола – постачальниця, віск постачаю.

5-та бджілка. А я – каменяр, стіну мурую, соти майструю.

6-та бджілка. А я – штукатур.

7-ма бджілка. А я – полірувальник.

–         А ти хто ж будеш, із чим у дім летиш, що в тебе у відерці?

8-ма бджілка. Я – бджола-водонос, несу у відеречку водичку.

–         Ось вас скільки, і всі зайняті своєю справою, от би і в людей так.

(пісня «Прилетіла бджілка»)

 

4 член редакції. Щоб збирати 1 кг меду, бджолі потрібно облетіти 7 мільйонів квіток, зробити 65 тисяч вильотів!

У шлунку бджоли нектар зазнає тривалої обробки. Кожну крапельку нектару бджола то проковтує, то випускає з рота до 240 разів!

В одній із книжок виданій, виданий 1627 року, написано так: «Мед – сік роси небесної, який бджоли забирають із квітів пахучих, від того має в собі силу могутню, лікує від усіх хвороб…» (Звучить музика)

 

Інсценізація казки «Бджілка-рятівниця»

(На сцені хата вулики, дерево, квіти)

Ведуча. У березовім лісочку –

Там, де річка під горбочком,

Стояла хата-забава,

А в тій хатині дід та баба

Жили-були, не хворіли,

Завжди мед квітковий їли.

Бджілка в них була маленька,

Наче донечка рідненька.

Якось бабця застудилась –

Ноги в росах замочила

Бабця кашляє всю ніч!

Баба Орися. Мабуть смерть пришла на піч

Ведуча. Бджілку наш дідусь благає:

Дід. Пошукай медочку в гаї!

Ведуча. Бджілка – в поле. Бджілка – в гай.

Вже відерце через край, медом повниться квітковим.

Бджілка. Ой, лечу, лечу додому!

Тільки трішки відпочину, розігну від праці спину.

Ведуча. Раптом – де не взявсь Ведмідь.

Став він бджілоньку просить

Ведмідь. Дай медочку піввідерка

Бо ведмедик мій маленький, захворів на сильний грип.

Плаче й плаче, хлип та хлип…

Порятуй – но, будь як медик,

Бо загине наш ведмедик.

Ведуча. І, зітхнувши, бджілка мила

Меду свіжого відлила.

Тут прийшов зайчисько в гай.

Зайчик. Любо, бджілко, помагай!

Лапку я поранив дуже!

Бджілка. На тобі медочку, друже!

Рану медом намасти – зразу видужаєш ти.

Ведуча. Раптом звідкись Їжачок

Прикотивсь, мов колобок.

Їжачок. Ой, болять у мене зуби!

Все тепер  мені нелюбе!

Ведуча. Знов зітхнула Бджілка мила,

Їжачку медку відлила.

Бджілка. Ясна медом помасти –

Й засмієшся знову ти.

А мені вже час до лісу,

До бабусеньки Орисі.

Ведуча. Бабця кашляє, бідненька.

Дід. Ох-ох-ох, моя старенька…

Де ж ти, наше сонечко,

Наша Бджілка-донечка?

Де ж ти, наша годівнице,

Бджілко-трудівнице?

Ведуча. Чути «жу-жу-жу» в хатині –

Вже відеречко на спині

Принесла маленька Бджілка,

Аж заграв дідусь в сопілку!

Бабця ложку підставляє,

Але меду вже немає!

Баба Орися. Ой, дитино, Бджілко мила,

Де ж медок ти загубила?

Кашляю я день і ніч

Мабуть, смерть пришла на піч.

Ведуча. Горе, горенько в хатині, що робити комашині?

Бджілка. я старалась, як могла,

Але мед не вберегла.

Ведуча. Хтось у двері гупотить,

То прийшов старий Ведмідь!

Ведмідь. Відчиняйте – номершій,

Я приніс для вас харчі,

Та ще й лікаря приніс,

Що лікує горло й ніс.

Лікар мудрий та хороший,

Не бере за ліки гроші.

Ведучий. День минув у тому лісі –

Лікар допоміг Орисі.

Лиш Ведмідь пішов назад,

Раптом хтось у двері – шкряб!

Зайчик. Я – Зайчисько із мішком;

Із капустяним листком.

Відчиняйте двері в раз, моркви я приніс для вас.

А хто п’є морквяний сік – буде жити довгий вік!

Ведуча. Тільки зайчик у лісок – прикотився Їжачок.

Їжачок. Я приніс для вас калини, будьте всі здорові нині,

І зіграйте на сопілці Їжачкові та й ще Бджілці,

Бо медочком врятували, тих звірят, що зустрічала.

Ведуча. Бабця бджілоньку люляє,

До серденька притуляє,

Щиро доні дякує, на печі підскакує –

Та й пустилась танцювати,

Закликать гостей у хату.

І я теж у них була,

Хоч не їла, не пила –

Меду з’їла цілу банку, танцювали всі до ранку.

(танець)

 

–         Наче вулик, наша школа!

Вся вона гуде як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій,

Бігають, сміються діти,

Та лиш дзвоник задзвенить –

Стане тих, наче в квіти

Поховались бджоли вмить!

–         Бжілоньки – на квітоньки,

Дітоньки – до школи.

Там збирають мудрість

Всю, що є навколо!

–         Наче найчарівніша пісня колискова,

Нас плекала на проекті українська рідна мова.

То словом догани, то ніжною ласкою,

То словом пошани,

Усі, разом, то тихою казкою.

 

–         О слово, ти як дивная сопілка!

То звеселяєш, то хвилюєш нас,

Тобі вклонялись Леся Українка

Й благословенний наш Тарас.

Мова моя українська – батьківська, материнська.

Я тебе знаю не вивчену – просту, домашню, звичну,

Не з за морів прикликану, не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня – полем мені наговорена.

Дзвоном коси прокована, в чистій воді смакована,

Болем очей продивлена, смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана, в поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана, і аж до скону залишена.

Впала з неба сонячна краплина,

І з краплини тої виросла калина,

Стали до калини завертать дівчата

Білим цвітом коси почали квітчати.

Солов’ї змостили гнізда на калині

І з тих пір по світу диво-пісня лине –

Солов’їна пісня, мов калина,

А від них і наша українська мова!

(пісня «Пісня про Україну)

 

Бджілка. А ще народ склав безліч прислів’їв про бджолу. В народі божу комаху дуже шанують і поважають, а порівнянням «працьовита як бджілка» нагороджують працелюбну людину. Шановні гості, може ви пригадаєте прислів’я та приказки про бджілку? (гості говорять прислів’я)

 

(діти виконують частівки)

–         Дехто водить теревені:

«Нащо вчитись? Змалку вчені»

Ви на бджілок подивіться

І працюйте не баріться

–         Дві розвідниці-бджоли

В вулик звістку принесли завелись

Завелись у школі в нас

Нові бджоли – цілий клас!

–         Дуже бджоли ці розумні

Носять мед літературний.

Стільки гарних творів склали –

Книжку вже надрукували!

–         На екскурсію всі разом!

На змагання – усім класом!

На уроці не байдужі,

А тому і в мові дужі.

–         Нелегкі завдання в мові:

Скільки звуків, літер в слові.

Підмет, присудок знайди

Та й ще добре текст склади!

Потрудилися на славу,

Час настав і для забави.

(виконання пісні)

 

Учитель. Дорогі діти! Кожна комашка потрібна природі , а щоб бджілка ніколи не завдала клопоту, то послухайте і запам’ятайте ось такі настанови.

  • Якщо до вас підлетіла бджілка, то не робіть різких рухів.
  • Не підходьте близько до вуликів
  • Бджоли не люблять різких запахів. Не використовуйте парфумів, коли

граєтесь у саду, а неподалік є вулики

  • Якщо ви ласуєте яблучком чи кавуном, і до вас підлетіла бджола, то

поділіться з нею

  • Не ходіть із розкуйовдженим волоссям біля вуликів

Якщо ви будете дотримуватися цих настанов, не будете займати бджіл, вони не чіпатимуть вас.

(Звучить музика «Бджілка»)

 

1 Учитель. Від рідної хати дитину

Веде у широкий світ

Єдина ота стежина

Що радість дарує і цвіт,

Красу блакитного неба,

Красу золотих ланів,

Красу пташиного щебету

Красу людських почуттів.

2 Учитель. Цвіт  пороті і калини,

Цвітіння весняних садів,

Цвіт райдуги і шипшини,

Цвітіння мрій і надій.

Іди по цій стежці, дитино!

Даруй і любов, і тепло,

І пам’ятай:  ти – Людина!

Вчись, думай, твори добро!

(до вчителів під музику збігаються діти)

 

Учні.

–         Сховатися від життя неможливо

–         А чи не краще піти йому назустріч?

–         А не ображатися, якщо воно не таке я к нам хотілося б.

–         Наприклад, ми вийшли до болота…

–         Ми ж не будемо боротися з ним чи ображатися на карту, де воно не було позначене. Просто так вийшло

–         Головне – не розклеїтися. Краще поміркувати: а як же вибратися?

–         Ви хворі? Позбудьтеся страху!

–         Руки-ноги рухаються? Чудово!

–         Треба цінувати всі миттєвості життя, якими б вони не були.

–         І треба бути добрішими та уважнішими до людей.

–         Я заходив до крамниці і не подав нужденному, подумав «потім». А коли вийшов його вже не було. Я не встиг зробити добру справу, але зрозумів: не можна  нічого залишати на потім.

–         Кожну мить треба жити з максимальною наповненістю.

–         Вийдіть на вулицю ввечері, постійте, подивіться на небо.

–         Завжди є зірка, що сяє яскравішу за інших.

–         І ви довірте їй усі ніжні та добрі слова, яких не встигли сказати комусь у своєму житті.

–         Всесвіт нескінченний та єдиний, і ваша любов дійде до адресата.

–         У житті є місце всьому: і радості, й смутку.

–         І це нормально!

Усі (разом) Не  бійтеся жити!!!

(Звучить  музика )

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *