Роберт Льюїс Стівенсон (1850- 1894). «Вересковий мед» . «Вересковий мед» Стівенсона як героїчна балада. Уславлення в ній подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками. Фольклорні елементи в творі.

Тема уроку: Роберт Льюїс Стівенсон (1850- 1894). «Вересковий мед» . «Вересковий мед» Стівенсона як героїчна балада. Уславлення в ній подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками. Фольклорні елементи в творі.

 

Мета уроку:поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях англійського письменника Р. Л. Стівенсона, розкрити історичне тло балади «Вересковий мед»; розвивати навички виразного читання та аналізу прочитаного; виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю.

 

Обладнання:підручник, портрет письменника, аудіозапис мелодії,презентація біологів,ілюстрації до творчості Р.Л. Стівенсона.

Епіграфи до уроку:

Я серцем і душею твій,мій рідний краю!

Лише тобі належу, я   тебе кохаю!

Моя душа – величний храм,та коли треба ,

Віддам і душу я  свою заради тебе!

         Шандор Петефі

 

«Належить ця земля лиш нам та нашим предкам,

і в нас її ніхто не забере.»

Грецьке прислів’я

Хід уроку

I. Організаційний момент.

З’ясувати емоційний стан учнів за картками-смайлами.

II. Повідомлення теми та мети уроку. III. Мотивація навчальної діяльності.

«Мозкова атака»

Звучить шотландська музика (аудіозапис мелодії волинки).

— А зараз ви прослухаєте мелодію. Отже, закрийте очі та вслухайтесь в музику.                                                         Які картини виникають у вашій уяві? Як ви вважаєте, музика якого народу зараз прозвучала?Це шотландська музика. Так чому ж ми завели розмову про Шотландію? (Учні висловлюють свої припущення).

 Слово вчителя

— На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з твором, що має назву «Вересковий мед». Як ви думаєте, про що буде йти розповідь? Напишіть (Очікування).   (Потім учні по черзі зачитують текст очікування і прикріплюють стікер-пелюстку до квітки на дошці .)

* що таке верес?

*буде щось цікаве про Шотландію,

*перейму досвід героїв балади,

*почую історію про вересовий мед,

* взнаю яка цінність вересового меду,

*чому балада має таку назву?,

*судячи з епіграфів, має бути героїчна балада,

*навчусь певної життєвої мудрості,

*кому симпатизуватиме  автор у творі?

 

 

IV. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда на повторення .

— Діти, що таке балада?

— Які бувають види балад за змістом? (Фантастичні, історико-героїчні, соціально-побутові.)

— Яка найважливіша особливість балад?(Наявність драматичного сюжету.)

V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя

— Ви вже ознайомились раніше із творчістю Роберта Льюїса Стівенсона, читаючи його найвідоміший пригодницький роман «Острів Скарбів». Але сьогодні у вас є можливість пізнати особливості фольклору та історії шотландських земель, ви навчитесь життєвої мудрості та переймете досвід патріотично налаштованих борців за життя.

2. Повідомлення учнів про життя та творчість Роберта Льюїса Стівенсона(за випереджувальним завданням), співставити спільне і відмінне з інформацією статті підручника.

Повідомлення  бібліографів

          Англійський письменник,  поет, шотландець за походженням, Роберт Льюіс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в столиці Шотландії, “місті вітрів” Единбурзі.

       По материнській лінії він походив зі стародавнього шотландського роду Белфурів. Дід і батько його були відомими морськими інженерами, будівель- никами маяків, інший дід був пастором. Його мати, Маргарет, з юності страждала туберкульозом і змушена була передоручити  сина турботам няньки, Алісон Каннінгем.

         Нянька допомогла йому розвинути свою природну здатність до творчості, стала тим товаришем, якого слабка і хвороблива дитина була позбавлена. На третьому році життя він перехворів на бронхіт,  був прикутий до ліжка , у нього розвинувся туберкульоз, і він ніколи не почував себе повністю здоровим.

 

Повідомлення  №2

 

До тринадцятирічного віку здоров’я хлопчика зміцніло, і його віддали до закритої школи. Поїздки Шотландією під час літніх канікул залишили глибокий слід у душі хлопчика: історії про корабельні аварії, розповіді про бурунів, гірські вершини живили уяву майбутнього письменника. Стівенсон пристрасно покохав рідний край, його природу й історію. Пізніше він напише про Шотландію оповідання й нариси, вірші й романи, оброблятиме народні повір’я.             Світова слава прийшла до Стівенсона після виходу роману “Острів скарбів”(1883).

 

Повідомлення  № 3

Утім же 1889 році родина Стівенсонів придбала ділянку землі на острові Уполу (архіпелаг Самоа), де письменник жив до кінця своїх днів. Третього грудня 1894 Стівенсон помер від крововиливу в мозок.

 

Повідомлення   №4

Стівенсон  гостро відчуваючи суперечності між реальністю і мрією, він шукав у звичайному надзвичайне, героя в простій людині. Подорожі, пригоди, небезпеки потрібні для того, щоб надати життю яскравість і повноту,  побачити таємницю і красу світу. Стівенсон підкреслював, що письменникам необхідно прагнути до правди життя, щоб людина “не вважала себе ангелом чи чудовиськом; не сприймала навколишній світ за пекло; не дозволяла собі уявляти, начебто всі права належать її касті чи її батьківщині”.

 

Повідомлення   №5

Ця людина-легенда, яка прожила всього сорок чотири роки,  навіки знайшла свій “острів скарбів” на Самоа в Тихому океані. Він помер там надто молодим і надто улюбленим. Туситала – оповідач історій (так нарекли його віддані самоанці), похований місцевими жителями на вершині гори Веа, як він провістив у своєму поетичному “Реквіємі”. Рядки “Реквієму” викарбувані на надгробній плиті.

Вчитель:

Серед творів Стівенсона є його чудова поетична книжка: “Дитячий квітник віршів”. Любов і смерть, дух і плоть, злети й падіння душі, розмова з Богом на краю буття – основні теми його лірики. Життя для нього – зустріч і прощання з любов’ю, радість і праця.Попри всі життєві труднощі письменник не опустив рук, а писав про народ і для народу, став всесвітньо відомим. Найбільше визнання здобула його балада “Вересковий мед”- це твір, який свідчить про свідомість, патріотизм та мужність шотландців.

 

Повідомлення істориків  Розповідь про давню шотландську легенду,

“Вересковий мед” написаний за галлоуейською легендою про часи, коли король шотландський громив у боях пиктів і завоював їхні землі. На фоні чудового опису цвітіння вереску розгортаються страшні події: знищено майже все населення цієї славної країни. Але завойовникам нічого не жалко, їм бракує лише чудового медового напою . Ось нарешті знайдено живими останніх двох жителів,—батько з десятирічним сином. Завойовники вимагають у них рецепт. У своїй зухвалості вони навіть і помислити не можуть, що ці люди здатні заплатити життям за таємницю свого народу, яку він зберігав упродовж віків. Глибоко вражає страшний вчинок батька, котрий майже власноруч занапащає свою дитину (він наказав скинути хлопця зі скелі, щоб той, бува, не викрив таємниці).

Повідомлення істориків . Пикти – найдавніший з відомих народів, які населяли Шотландію. У шотландському фольклорі пикти часто постають темношкірою расою, невеликими на зріст.
У V ст. в Шотландію з Ірландії прийшли завойовники – скоти, а з півдня – англосакси, до IX ст., після тривалих воєн, вони знищили або підкорили собі пиктів, і ті припинили своє існування як окремий народ.

Повідомлення біологів.

Вереск  —вічнозелена рослина. Висота 30-50 сантиметрів, листочки дрібні, згорнуті, темно-зеленого кольору. Квітки вересу дрібні, бузково-рожеві, дзвонові. Плід — маленька коробочка, в якій дозріває дуже дрібне насіння.ППід час цвітіння вересу над ним стоїть гул від трудяг джмелів і бджіл. Лікувальні властивості меду верескового восхвалялись в піснях і легендах. Зацвітає верес пізно — в кінці липня, в серпні. Він продовжує радувати людей килимом із квітів, коли інші квіти вже зів’яли , часом до снігів.

УІ.Словникова робота. ( Робота в зошитах)

Верес  — вічнозелений кущик із  дуже дрібним і  численним листям, лілово рожевими або червоними квітами.

Трунок  — напій.

 Броварі  — пивовари.

Пучина, нурт, нурта — вир.

 

УІІ Виразне читання балади вчителем.

 

УІІІ. Текстологічний аналіз твору           ( бесіда за прочитаним).

— Яке враження справив на вас цей твір?

— Яким було життя пиктів до приходу завойовників?

— Чим був вереск для пиктів? (Вереск для пиктів— це життя.)

— Якими ви уявляєте пиктів? (Це маленькі люди. Вони мирні, дуже працьовиті.)

— Яку характеристику надає автор правителю шотландців?  Використовуючи текст балади доведіть, що він безжальний.

— На вашу думку, пикти захищали свої землі? (Як саме билися пикти , автор не описує. Але ми чітко усвідомлюємо, що це війна не на життя, а на смерть. Прекрасні верескові землі стали кривавими.)

— Як до пиктів ставиться автор? (Він їм співчуває.)

— Прочитайте четверту строфу.

— Чому шотландський володар був похмурим? Що його непокоїло після повного винищення пиктів? (Володар був незадоволений та похмурий , тому що землі пиктів були завойовані, а напою він ще не скуштував. Отже, перемога ще неповна.)

— Ви думаєте, що володар — це головний герой? (Ні. Головні герої —це останні пикти , що залишилися в живих.)

— Як характеризує автор двох пиктів, яких знайшли слуги короля? Які епітети використовує, зображуючи їх?

— Що ви можете сказати про поведінку героїв? Про що вони думають в цей момент?  (Мовчать з гідністю.Напевно, герої думають про життя та смерть, про те, як зберегти таємницю, переживають один за одного.)

—Чого вимагає від пиктів шотландський король? Які умови їм ставить?

—   Чи правильно вчинив батько зі своїм сином? Був у нього інший вихід?

— Чи отримав король рецепт напою?

— Чому старий не видав таємницю, але ж це всього лише напій? (Вересовий трунок —це традиція пиктів. Дати  рецепт —це означає зрадити свій народ, Батьківщину.)

Вчитель :У баладі верес — це не просто квітка, рослина. Він є свідком
усіх подій, які відбуваються в баладі. Квіти вересу милують око
піктів, дають їм чудовий напій, укривають тіла померлих «по вересових горбах» і знову з’являються кожної весни. Верес у баладі стає символом любові до рідної землі, життя, свободи, пролитої у боротьбі за незалежність крові.
Символічним є також образ вересового меду. В англійському варіанті є такі рядки:
From the bonny bells of heather            Із верескових квітів
They brewed a drink long-syne,            Варили цей напій,
Was sweeter far than honey,                  Він був за мед солодший,
Was stronger far than wine.                  Більш за вино — міцний.
They brewed it and they drank it.         Його варили разом,
And lay in a blessed swound                 І разом теж пили,
For days and days together                   В піснях його хвалили
In their dwellings underground.              Щодня на тій землі.
(Переклад О. Ніколенко)

Р.-Л. Стівенсон підкреслює, що пікти варили напій разом
і разом його пили. Тобто вересовий напій є не просто уособленням
національної традиції, а й символом духовної єдності піктів.
9.Узагальнення і систематизація матеріалу

Виходячи з аналізу балади, складіть  порівняльну характеристика   персонажів    балади

 

Король

– жорстокий;

– гордовитий;

– загарбник

Син

–     малий;

–     мужній;

–     справжній пікт

Батько

–     мужній;

–     незламний;

–     мудрий;

–     волелюбний

 

–   Зневага до смерті народжує героїв. Чому у героя немає імені?  (Так вчинив би кожен з пиктів.)

– До якого типу балад ви віднесете «Вересовий мед» Стівенсона?  (Це героїчна балада.)

— Як ви думаєте, чому балада називається «Вересовий мед», а не, наприклад, «Старий і син»? ( Вересовий мед — це свята таємниця, яку пикти нікому не видали.Вони загинули нескореними, непереможеними.)

10.Визначте ідею твору.

(Героїчна боротьба пиктів за незалежність, вірність своїм ідеалам.)

 Ідею і жанр  балади записати у зошити

 

-Як ви гадаєте, чи можна порівняти пиктів та українців? Скажіть, чи можливе таке порівняння? Чому? (М.В.Гоголь. „Тарас Бульба“, боротьба українців проти поляків та турок).

 

Отже, Стівенсон своїм життям та вчинками своїх героїв підтверджує думку, що честь і гідність варті того, щоб віддати за них життя. Ми знаємо безліч прикладів героїчної смерті людей за честь своєї вітчизни. Про це писав у своїй „Патріотичній пісні“ і угорський поет Шандор Петефі ( зачитується епіграф).

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

2. Робота в групах

1 група — визначити фольклорні елементи у творі.

(Фольклорні елементи у творі:

Поетизація старовини, її звичаїв і моралі.

  •  Сюжетність, в основі – одна визначна подія.
  •  Поєднання історії та легенди.
  •  Контрастність образів.
  •  Мальовничість пейзажу, природа – живий учасник подій.
  •  Трагічність долі персонажів.
  •  Діалоги.
  •  Символіка кольорів.
  •  Традиційні епітети, метафори, порівняння.
  •  Символи.)

2 група — визначити елементи композиції  твору.

(Елементи композиції  твору:

  • І – експозиція, або зачин (оспівування вересового напою, характеру і звичаїв пиктів);
  • ІІ – зав’язка (захоплення території пиктів загарбниками, знищення маленького народу);
  •  ІІІ – розвиток дії (король прагне дізнатися про секрет вересового напою, захоплення в полон батька і сина, пропозиція батька відкрити таємницю в обмін на смерть сина – начебто йому соромно продавати свою честь у нього на очах, сина зв’язали і кинули у море);
  • IV – кульмінація (батько кидає виклик ворогам і забирає із собою в могилу таємницю вересового трунку)
  • У-  розв.язка (маленький народ пиктів,жертвуючи життям, отримує моральну перемогу над могутнім шотландським королем)

 

VII. Підсумок уроку. Самооцінювання.                                                                                                      Метод « Мікрофон».                                                                                                                                                   Продовжте речення:

  • На уроці мене вразило те, що…
  • Я дізнався (-лась), що…
  • Я навчився (-лась)…
  • Я зробив (-ла) для себе такі висновки. ..
  • Чи здійснилися очікування?

VII. Домашнє завдання.

Виразно читати та переказувати баладу. Намалювати ілюстрації до тексту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *