“Віват, вчителі!”

Сценарій до свята працівників освіти

«Віват, вчителі!»

 

Учень.

Осіннє небо, вмите журавлями,

Осіннє свято – тихе і святе.

Учителько! Ви – світлий образ мами,

Дитячих доль відлуння золоте.

 

Учень.

Хто у працю виснажливу втілює думку?

Хто до учнів несе її подих живий?

Хто дає нам знання світового гатунку?

Любі, знані, шановні мої вчителі!

 

Ведучий.

У народі кажуть: “Письменник живе у своїх книжках, художник – у

картинах, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель – у думках

і у справах учнів”.  Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свою

рідну школу, своїх духовних батьків – вчителів.

 

Учень.

Запорукою тому – талант і натхнення,

Що стає чарівним ледь не кожен урок,

Бо майстри перетворюють сіре будення

На незвіданий шлях до далеких зірок.

 

Учень.

Ваша праця й любов до дітей – нерозлучні

Кожен – паростки вічності в серці плека.

Адже всі вчителі – це ще трішечки учні,

Бо знання невичерпні, як мудрість людська.

 

Учень.

Адже в кому покликання серця відчутне,

Усвідомлює навіть в теперішній час,

Що на терені школи зростає майбутнє,

А майбутнє сьогодні залежить від нас.

 

 

Ведучий.

Все це так! Сумлінна праця, безсонні ночі, купи зошитів та книжок. Цікаво, чи є якесь заповітне бажання у вчителів?

 

*** (сценка)

Впіймав вчитель золоту рибку.

–          Відпусти мене, вчителю. Виконаю будь-яке твоє бажання!

–          Що лише одне?

–          Ну розумієш… економічна криза, важка міжнародна ситуація…

–          Ну добре, добре. Можеш зробити так, щоб всі діти виконували домашнє завдання, не бешкетували, слухали мене, вчилися лише на відмінно?

–          Та ти що! А може щось простіше забажаєш?

–          Ну… тоді зроби так щоб директор та заступник не вимагали від мене звітів,  списків, ведення електронних журналів, виховних планів…

–          Стій-стій-стій! Що ти там про дітей говорила?….

 

Ведучий 1.

Любі друзі, а чи не замислювалися ви, що таке справжній учитель?

 

Ведучий 2.

Справжній учитель – той, на кого при зануренні у клас не діє виштовхувальна сила.

 

Ведучий 1.

Справжній учитель – ідеальний у всьому: одягнений з голочки, в руках усе горить – прямо не вчитель, а їжачок на пожежі!

 

Ведучий 2.

Напередодні професійного свята справжній учитель весь завалений квітами і цукерками – просто не вчитель, а ювілейний портрет директора кондитерської фабрики.

 

Ведучий 1.

Справжній учитель зможе витримати все: дурні запитання, невірні відповіді, звіти, наради,  навіть нас – бешкетників! Та йому за шкідливість треба молоко давати!

 

*** (сценка)

Виховна година.

–          Діти, що потрібно казати, наприкінці уроку, коли вчитель уходить?

–          Слава Богу!

 

*** (сценка)

Після переказу.

–          Світлана Григорівна! Світлана Григорівна! Ви казали що за 8 речень без помилок поставите 8 балів! А в мене чомусь п’ять!?

–          Але у тебе лише п’ять речень.

–          Та де п’ять?  21 лютого – перше. Класна робота –друге. Переказ – третє. И п’ять речень тексту – отже вісім!

 

*** (сценка)

–          Сашко,  що таке бісектриса кута?

–          Бісектриса кута… бісектриса… Яке красиве ім’я, а ось прізвище якесь незвичне.

 

*** (сценка)

–          Юля, зізнавайся, хто тобі домашнє завдання виконував?!

–          Не знаю, я дуже рано лягла спати!

 

***  (сценка)

–          Микита, ти запам’ятав, що я говорила сьогодні на уроці?

–          Так! «Микита розвернись», «Микита не заважай», «Микита сиди тихо», «Микита…»

 

Ведучий.

Так-то воно так, та чи не здається вам, що для вчителів нашої школи сьогодні треба знайти якісь особливі, тремкі слова, які налаштували б на ліричний лад, викликали б світлі спогади,  подарували б святковий настрій?

 

Учень.

Не смейте забывать учителей!

Они о нас тревожатся и помнят.

И в тишине задумавшихся комнат

Ждут наших возвращений и вестей.

Им не хватает этих встреч нечастых.

И сколько бы ни миновало лет,

Слагается учительское счастье

Из наших ученических побед.

А мы порой так равнодушны к ним:

Под новый год не шлем им поздравлений.

А в суете иль попросту из лени

Не пишем, не заходим, не звоним.

Они нас ждут. Они следят за нами.

И радуются всякий раз за тех,

Кто снова где-то выдержит экзамен

На мужество, на честность, на успех.

Не смейте забывать учителей.

Пусть будет жизнь достойна их усилий.

 

Ведучий 1.

Добрі наші учителя!

 

Ведучий 2.

Вельмишановні педагоги!

 

Ведучий 1.

Ви такі талановиті, уперті, невгамовні.

 

Ведучий 2.

Завжди такі різні.

 

Ведучий 1.

То ніжною тремтячою рукою ставите нам двійки і із довірливою посмішкою призначаєте динь перездач.

 

Ведучий 2.

То суворо і твердо виставляєте всьому класу оцінки, докірливо питаючи себе: «Чому ж у всіх дванадцять?»

 

Ведучий 1.

Ми так вдячні вам за турботу про нас, учнів.

 

Ведучий 2.

Так хочеться подарувати вам долі світлої.

 

Ведучий 1.

Ангела-спасителя.

 

Ведучий 2.

Мрії блакитної.

 

Ведучий 1.

Надії на краще

 

Ведучий 2.

Любові неземної.

 

Ведучий 1.

Краси золотої.

 

Ведучий 2.

Та багато побажань і сердечних вітань.

Тож прийміть їх на свою адресу.

 

(заходять по черзі)

 

Доля.

 

Це я – рідна ваша вчительська доля.

Чвалаю за вами усюди поволі.

Стомилась я дуже за вами встигати,

Немає спокою ні в будні, ні в свята.

Пишу я конспекти, у зошитах вся,

Ще й пораю вдома мале порося.

Сиджу допізна я у школі нашій,

А вдома немає вареної коші.

Коли ж працюватиму тихо, поволі?

Таке мені щастя – учительській долі.

 

 

Ангел.

 

Я – ангел-спаситель вчительської долі,

За спиною в неї завжди в охороні.

Важлива ділянка у мене роботи,

Все долю рятую від зла і гидоти.

Учительський ангел – моя спеціальність,

Не дуже-то втішна буває реальність…

В день свята Всевишнього стану благати,

Щоб дав вчителям він достойну зарплату

Бо то не для неї – городи і хлів.

Хіба ж не почує Господь моїх слів?

 

 

Мрія.

 

Учительська мрія – блакитна завжди,

Вона вируча педагога з біди.

Якби ж то не я, зупинився б процес,

Пропав би життєвий навік інтерес.

Махну рукавом – намалюю я мрію,

Хай кожен до неї спішить, як уміє.

Ось мрія типова, звичайна для вас:

Щоб школа красива, просторий щоб клас

Учнів багато вступило до нас.

А ще телевізор, комп’ютер у клас,

Новітні програми – це теж, все для вас.

Прекрасно, коли з вами я, ваша мрія.

Повірте, здійснити себе я зумію,

Бажаю вам всім не втрачати мене,

І ваша надія вже вас не мине.

 

 

Надія.

 

Кажуть остання вмирає надія.

Жива я, жива, помирати не смію.

Квітуча я в вас. Я завжди буду поряд,

Ніколи не зраджу ні вас, а ні школу.

Лишайтесь з надією в серці завжди.

Та разом спасемо любов від біди.

 

 

Любов.

 

Ох, важко мені з вчителями бува,

Коли не прийду, а в них часу нема.

То пише конспекти, то книжку читає.

І з тих книжечок про любов тільки знає.

Кохані мої, озирніться довкола.

Не буде любові – не буді нікого:

Ні долі, ні мрії, надія помре.

Так пригадайте, шановні, мене.

Красива любов, а як буде краса,

То світ ми врятуєм від болю і зла.

 

 

Краса.

 

Мені з вами добре, вітаю зі святом,

Мене ви вбачаєте часто й багато.

Красиві в вас душі, обличчя натхненні!

Учитель – красиве, почесне імення.

Прийміть же вітання, учителі,

І знайте – лишили ви слід на землі.

Побажання.

 

Тепер вже останнє слово моє

Бо я побажання для вас головне.

Хай доля учительська класною буде

А школа хай рідна про вас не забуде.

Рятує хай ангел-хранитель всіх вас

Щасливі й здорові буди щоб весь час.

Хай мрія прекрасна веде вас в життя,

Щоб ладилось все і велось до путя.

Хай ваша надія вам живить серця,

Натхнення і творчість дає без кінця.

Не зникне хай віра в казки й чудеса.

А поруч хай будуть любов і краса.

Хай незгоди й негаразди вас обминають.

Хай душа і тіло ваші старості не знають.

Щоб попри всі проблеми й капосні реформи,

Ви ніколи не втрачали бадьорої форми.

 

Учень.
Вклонiться, люди, вчителю своєму,
Володаревi слова i пера,
Крiзь бiль i радiсть, роздуми i втому
Любов його безсмертна проросла.

 

Учень.
Любов учителя не зна кiнця нi краю,
Не рветься нi на мить гаряча нить,
Любов учителя нiколи не вмирає,
Вона у серцi учня пламенить.

 

(Діти співають на мотив пісні з репертуару Али Пугачової «Этот мир придуман не нами»).

I.

За те, що кожен раз заходите ви в клас,

За кожен новий день, за весен політ

Ми будем вдячні вам, ми привітаєм вас,

Ми скажем від душі: «Віват, вчителі!»

Приспів:        Хай ваш дім наповниться щастям,

Хай душа святково бринить,

Хай добром вам щиро віддасться

Кожен день, година і мить.

II.

За радісну блакить, за небосхил надій,

Де наша зірка вже давно зайнялась,

За всі ці дев’ять  літ, за кожен рік шкільний –

Спасибі, що ви є, і згадуйте нас.

Приспів:

Хай любов вас вік не покине,

Хай летять у безмір пісні,

Хай надій нестримна лавина

Подарує сонячні дні!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *