День Соборності України

ТЕМА.  Моя Соборна Україна»

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; ознайомлення учнів з національними та народними символами; подання знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до вивчення культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Обладнання: пазли знаписом «Моя Україна», плакати з нацiональною символiкою, Конституцiя, картини знаціональною символікою, пісня Н. Май «На нашій Україні».

Тип уроку: урок-гра.

 

ХIД УРОКУ

І. Органiзацiя класу.

 

II. Повiдомлення теми i мети уроку.

 

Учень:

Разом з вітром журавель

Із чужих летів земель.

Вітер дуже дивувався:

„Нащо ти летів, старався?

Чим так вабить ця земля?” –

Запитав у журавля.

Учень:

„Тут мене ростила мати,

Тут навчився я літати,

Тут зів’ю гніздо і я,

Батьківщина тут моя”.

 

ІІІ. Актуалiзація знань учнiв.

–         А що для вас означає слово Батьківщина?

  1. Складання асоціативного  куща.

Батьківщина –

Відповіді учнів: дім, родина, село, сім`я,  Україна, школа, друзі….

Учень:

Знаєш ти, що таке Батьківщина?

Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

І гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама й тато,

Це твої найкращі друзі

І бджола у веснянім лузі.

Батьківщина – це рідна мова,

Це дотримане чесне слово.

 

Вчитель:

Отже Батьківщина це наша Україна! А чи знаєте ви легенду про Україну?

– Через віки і бурі лихоліть залишили нам пращури легенду. І ви її, будь ласка, збережіть, перекажіть онукам, друзі милі!

– Колись давно Бог створив народи і кожного наділив землею. Наші ж предки кинулися шукати собі землю пізніше, але  землі їм вже не дісталося.

От вони й прийшли до Бога. Дізнавшись, чого до нього при­йшли люди, запропонував їм Бог чорну землю.

– Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть інші народи.

— Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишилася для раю. Там є усе: ріки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте: якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні — належатиме ворогові.

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сього­днішнього дня. А країну свою назвали Україною.

 

Любi, друзi ! Ми зiбралися для того, щоб довести всiм i самим собi, що Україна — це високорозвинена держава, що вона могутня духом, має свою iсторiю, до речi, дуже багату, культуру i мистецтво.

 

Учень:

Любi, друзi! Хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українцi

Й українських предкiв маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всi iншi члени роду,

Всi належать до одного

Українського народу.

 

Учень: 

У всiх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рiднiше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустинi рай,

Їм красить все їх рiдний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батькiвщини .

 

Вчитель:

Сьогоднi у нас незвичайний урок — урок- гра. Ми будемо складати шараду, але щоб отримати всі літери для нашого слова, треба виконати певнi завдання. Тож до роботи!

 

Перша літера. «Державнi символи України».

— Кожна країна свiту обов’язково повинна мати свої три символи. Символи — це зна­ки, умовні позначення чи предмети, які характеризують державу, відображають її історію, традиції, побут, прагнення народу.

— Україна також має свої символи. А які це символи?

 

У ст. 20 розділу І Конституції України записано:

«Державними символами України є Державний Прапор України,

Державний Герб України, Державний Гімн України».

 

Державний Прапор України — символ міці й неза­лежності держави. Полотнище українського прапора — синьо-жовте. Поєднання таких кольорів означає мирне безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану — симво­лом мирної праці й достатку.

 

Учень:

Віддавна народи світу мають власні прапори,

наче долю горду й світлу, піднімають догори!

В будь-якій чужій країні я завжди усім казав:

– В мене прапор жовто-синій…

Це колосся й небеса.

З’єднуй фарбу – жовту й синю –

У гармонію одну:

Хліб – дарує людям силу,

Небо – віру і мету.

 

Вчитель:

Державний герб — офіційна емблема держави. Він зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, державних документах. Його мета — в лаконічних символах дати уявлення про державу,  її історію, суспільний лад.

Золотий тризуб на синьому тлі — Держав­ний Герб України — символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь, волелюбність українського народу.

 

Учень:

Наш герб – тризуб.

У ньому сила

Отця небесного і сина.

Уважно подивись на нього –

На духа схожий він Святого,

Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.

Тризуб, немов сім`я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вільній, новій.

 

Вчитель:

Національний Гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більше століття тому написали поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький. Слова гімну, які були надруковані вперше в 1869 році, так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписали їх Т. Шевченку.

 

Учень.

Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

Нею сонце зустрічає

Наша Батьківщина,

День новий розпочинає –

Сильна, неподільна.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном. (Грає Гімн України)

 

Вчитель:

        Державні символи ви знаєте, за що і отримуєте першу літеру. Але крім державних символів в Україні є ще й народні. Назвіть їх.

 

Друга літера . «Народні символи».

Учень:

Криниця з журавлем і кущ калини –

Безсмертя символ, символ Батьківщини,

Це символ вірності, це символ чистоти,

Людського милосердя й доброти.

Калину і до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали.

Як символ долі, щастя і краси.

І чистої дівочої коси.

 

Учень:

І жито також символ України.

Це обрядова, культова рослина,

Це знак добробуту і злагоди в сім’ї.

І довгого життя на цій землі.

Народна мудрість стверджує – без жита

Людина не могла б на світі жити.

Тож, на достаток і на довгий вік

Тоді, коли Новий надходив рік,

Ходили хлопці житом засівати!

І наречених також посівати

На щастя, на добро обряд велів

Цим життєдайним символом полів.

 

Учень:

Верба – одвічний символ України,

Також відома культова рослини.

Символізує вірність, рідний край,

Любов безмежну, ніби небокрай.

 

Учень:

Лелека – символ щастя і родини,

Любові до своєї Батьківщини,

Добробуту, продовження життя,

Надії символ, віри в майбуття.

 

Учень:

Хліб-сіль, рушник – гостинності ознака

Теж культові і обрядові знаки.

Чудовий український наш рушник!

На щастя, він ще з побуту не зник.

Є звичай: рушником сватів’язати,

Дорогу молодятам вистеляти.

Прекрасні візерунки рушників

Несуть красу із глибини віків.

 

Літера третя. «Соборна – вільна, єдина».

Вчитель:

Дiти, давайте повернемось до нашої історії. Були часи, коли Україна страждала вiд ворогiв — татар, якi з Чорного моря нападали на мирних українців, палили села, людей забирали в полон, змушували їх важко плавати веслярами на галерах.

Для того, щоб захистити землю вiд татар, чоловiки оселялись на островах серед Днiпра, ось звiдки пiшла назва «Запорозька Сiч». Запорожжя, Запорозька Сiч, запорозьке козацтво – це символи героїчного минулого України. Основу козацтва складали «сiчi» — постiйнi поселення, укрiпленi табори. Було iх близько 10: Хортицька Сiч, Томакiвська Сiч, Базавлуцька Сiч, Кам’янська Сiч, Олешкiв Пiдпiльцянська Сiч… Дуже хоробрi були цi козаки! Нiкого не боялися, тiльки побачать татар, мерщiй на коней i в бій ! Дуже боялись їх татари.

Та багато було стогону й сліз, воєн і руйнувань на нашій землі.  Україна не була єдиною. Вона була поділена на частини між іншими державами. Росія, Польща, Туреччина володіли частинами українських земель, українцями. Тому наш народ прагнув об’єднатись, це була найзаповітніша мрія протягом багатьох сторіч. І ця мрія збувається. 22 січня 1919 року на площі у Києві  перед Святою Софією було проголошено: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина. Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є  тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.» Та пройде ще багато років коли нарешті дійсно Україна стане єдиною.

Та цей день увійде в історію нашої держави як день Соборності України –  встановлений  указом Президента України Леонідом Кучмою у 1999 році.

Соборність – вільність, самостійність, єдність…

Наша країна тепер самостійна незалежна держава. Вона має свою Конституцію (показую) – Основний Закон України. Це правила, за якими живуть українці. Влада в країні належить народові.

–         А коли в Україні відзначають свято Незалежності України? (24 серпня)

 

Літера четверта. «Народна мудрість»

Без Батьківщини………. немає людини.

На чужій стороні й……….. весна не красна.

Всюди добре,…………… а дома найліпше

Батьківщина — мати,…………. умій за неї постояти.

За рідний край …………..життя віддай

Там   земля    мила,  …………..  де   мати    народила

Учень:

У всiх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рiднiше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустинi рай,

Їм красить все їх рiдний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батькiвщини

Літера п’ята. «Що я знаю про Україну»

Якi гори є на територiї України? (Кримські, Карпати.)

Які моря є на територiї України? (Чорне, Азовське.)

Яка найбiльша рiчка? (Дніпро.)

Основний закон України. (Конституцiя.)

Найголовнiший майдан нашої країни. (Майдан Незалежності.)

Кого називають Кобзарем України? (Т.Г.Шевченка.)

Що святкують українцi 28 червня? (день Конституції.), 22 січня?

Столиця України? (місто Київ)

Державна мова України. (Українська.)

 

Учень:

Україна – то край славний

Аж по Чорне море.
Україна – то лан пишний,
І степи, і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнськи
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнськи
Господа молити.

 

Літера шоста.» Рідна мова»

 

Учень:

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина – так, як мати –

Мова кожного із нас.

 

Вчитель:  Поясніть значення українських слів: дзиґа, ґудзик, коловорот,  аґрус, ганок.

 

Літера сьома. Практична частина.

Вчитель: сьогодні на уроці ви дізналися дуже багато цікавого та нового про нашу Батьківщину – Україну. У кожного з вас є сердечки на яких ви напишете побажання для своєї Батьківщини.

 

Ну ось всі літери ви зібрали, а тепер залишається зібрати з них слово  – Україна

Учень:

Що таке Україна?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі.

Дужі руки у тата.

Під вербою криниця.

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека.

І діброви далеко.

 

Учень:

Є багато країн на землі,
В них – озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина!
Є багато квіток запашних.
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Є багато пташок голосних,
Любі, милі нам співи пташині,
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна, –
Дорога нам усім Україна!  (Пісня «Моя Україна»)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *